Австралія - Природні зони Австралії
Австралія

П`ятниця, 09.12.2016, 18:22
Вітаємо на нашій сторінці
Меню сайта

Статистика
Статистика
Друзі сайту


Найбільшу площу в Австралії займає зона тропічних пустель і напівпустель. Червоним серцем Австралії називають пустелю Вікторію і Велику Піщану пустелю. Їхня поверхня справді має червоний колір, що зумов¬лено сполуками заліза, на які багаті піски пустель.
Пустелі Австралії незвичайні. Вони використовуються як па¬совища впродовж року, адже часто вкриті колючими чагарниками з низькорослих евкаліптів і акацій. Рослини тут так тісно пере¬плетені, що місцями утворюють важкопрохідні хащі. Причиною порівняно багатої рослинності є близьке залягання підземних вод. Ліси Австралії за площею значно поступаються пустелям.

Зона вологих тропічних вічнозелених лісів на червоно-жовтих фералітних ґрунтах тягнеться вузькою смугою на сході материка. Тут переважають евкаліпти з окремими масивами давніх хвойних дерев — араукарій, різних видів пальм, деревовидних папоротей, бамбуків.
На крайньому південному заході ростуть вічнозелені твердо-листі ліси і чагарники, а на сході субтропічного поясу — мішані ліси на червоно-жовтих ґрунтах з пальмами та вічнозеленими буками.

Зона саван і рідколісся розташована в трьох кліматичних поя¬сах. Тут замість баобабів, як в Африці, переважають різного виду евкаліпти, акації, пляшкові дерева, що ростуть на червоних і коричневих ґрунтах. Савани й рідколісся — природна зона, де живе переважна більшість тварин материка.

Господарське освоєння Австралії — вирубування лісів і чагар¬ників, випасання овець, розвиток промисловості і туризму — загрожує унікальній природі материка. Тому тут створено природоохоронні території. Найбільша з них — національний парк Косцюшко, де збережено різноманітні природні комплекси — від евкаліптових лісів до альпійських луків. Справжнім дивом є підводний парк Великого Бар'єрного рифу, де знаходиться в недоторканості світ коралів.

Природні країни

В Австралії розрізняють три природні країни: Західноавстралійське плоскогір'я, Центральна низовина та Східноавстралійські гори .

Західноавстралійське плоскогір'я є найбільшою за площею природною країною континенту. Тут на протязі багатьох сотень кілометрів тягнуться майже плоскі території, одноманітність яких порушується масивами-останцями.
Надзвичайно сухі центральні частини плоскогір'я зайняті піщаними та кам'янистими пустелями. Тільки уздовж річок іноді тягнуться гаї вологолюбних евкаліптів.
На півночі Західноавстралійського плоскогір'я простяглася зона саван і перемінно-вологих лісів, значно змінених людиною. Велику площу займають пасовища, де розводять переважно овець та велику рогату худобу. В останні десятиріччя тут розробляють родовища залізних, марганцевих, уранових та алю¬мінієвих руд. Освоєно поклади нафти і газу.

Крайній південний захід плоскогір'я із середземноморським кліматом укритий твердолистими лісами, які з просуванням на схід зникають. Причиною цього є вапняки, з яких складена територія. Вони швидко поглинають атмосферні опади. Тут на півдні плоскогір'я розміщений найбільший карстовий район Австралії.

Центральна низовина на відміну від Західноавстралійського плоскогір'я укрита потужною товщею осадових відкладів, які сховали майже всі нерівності давнього рельєфу.
За умов сухого і жаркого клімату тут переважають піщані та глинясті пустелі, сухі савани, що перетинаються числен¬ними кріками. Велика кількість на Центральній низовині і озерних улоговин, дно яких укрите соляною кіркою. Вона утворюється внаслідок випаровування засолених підземних вод.
На південному сході розташований басейн Муррею-Дарлінгу. Вода і родючі ґрунти сприяли виникненню тут головного господарського району Австралії. Більша частина земель на південному сході зайнята під зернові культури, цитрусові, виноградники, рис, бавовник. Проте й тут води не вистачає, тому швидко зростає ви¬користання підземних солонуватих вод, які опріснюють за допомогою енергії Сонця.

Східноавстралійські гори — єдина гірська країна Австра¬лії. Тут мають місце різкі відмінності в природі на навітряних і підвітряних схилах Великого Вододільного хребта. Східні схили, що зазнають впливу пасатів, укриті гірськими вологими лісами. Західні, що розташовані в дощовій тіні, зайняті рідко¬ліссям і сухими степами.
Тільки на півдні, в Австралійських Альпах, добре простежуєть¬ся висотна поясність. У червні — серпні тут буває незвична для Австралії холодна сніжна зима. Це — найзаселеніший район материка, він потребує багато води. Для розв'язання водної проб¬леми споруджено греблі, що регулюють стік річок, і великі обводнювальні системи.
Надра природної країни багаті на корисні копалини. Розроб¬ляють родовища олова, міді, поліметалів і золота. Добувають кам'яне вугілля, нафту й газ.
Східноавстралійські гори — високорозвинутий сільськогосподар¬ський район. Гірські ділянки використовують під пасовища, пе¬редгір'я відведені під сади, виноградники, зернові. Господарське освоєння території призвело подекуди до розвитку несприятливих процесів. Катастрофічно поширюються зсуви, зменшується вод¬ність річок, вимиваються ґрунти, збіднюється видовий склад рос¬линності і тваринного світу. Справжнім лихом для лісів є пожежі, що часто виникають з вини людини і охоплюють величезні площі.


Природні ландшафти Австралії сильно змінені людиною. Охорона природи найкраще організована в Південній Австралії. Території Австралії, які охороняються, – національні парки і резервати – становлять приблизно 0,2% території. Найбільші національні парки (площа більше ніж 40 тис. га – 400 км кв) – Маунт-Косцюшко в Австралійських Альпах, Уайперфілд і Уїлсонс-Промонторі в південно-східній Австралії, Еунгелла в Квінсленді.




Copyright Geograf.at.ua © 2016 | Створити безкоштовний сайт на uCoz